Хронiка подій

Активізм Джейн Джейкобс
30 травень 2018
Цього року ми переглядали документальний фільм про Джейн Джейкобс (1916-2004), відому активістку у сфері міського будівництва та планування. Показ і його тема викликали великий інтерес і подальше обговорення і ми вирішили ознайомити вас з публікаціями Джейн Джейкобс, які можна знайти в бібліотеці Центру, а також з книгами, у яких проаналізована її діяльність і вплив на міста і їхній розвиток сьогодні.

Уже протягом 57 років "Смерть і життя великих американських міст"(1961) залишається однією з найвпливовіших книг у сфері міського планування. Це перша з семи книгДжейкобс.Авторка підготувала її у перервах поміж протестами і судами проти головного архітектора Нью-Йорка Роберта Мозеса. Він був прихильником "великих проектів" і бачив виправлення проблем міста у повному знесенні історичних кварталів і переселенні їхніх мешканців до нових районів, у значному розширенні вулиць і прокладенні магістралей через дільниці старого міста.

Джейн Джейкобс захоплювалась насиченим міським життям Нью-Йорка і дуже уважно описувала свої спостереженняу статтях на сторінках газет та журналів, зокрема Architectural Review. Вона мешкала у Вест-Сайді на Мангеттені поруч із Вашингтон парком, що був центром активного міського життя.Одного дня крізь цей паркголовний архітектор вирішив прокласти велику транспортну магістраль. Саме цей випадок змусив Джейкобс взятися за захист парку та стати лідеркою потужного  руху мешканців міста і, перемогти. Їй йшлося не про те, щоб заборонити будь-які проекти, а про вирішення фундаментального прорахунку влади при розробці таких проектів. Вона не погоджувалась з тим, що при розробці цих проектів ніхто не враховував (та й не планував враховувати) досвід та потреби самих мешканців міста, у ім'я яких ці проекти, принаймні номінально, розроблялися.

У цій книзі Джейн Джейкобсз досвіду власного життя описала, які вулиці чи квартали є безпечними, а які ні, які парки є зручними для користувачів, а які ні. Це у великій мірі пішло врозріз із уявленнями архітекторів і міських планувальників. У середині 20 століття вважалося, що усі функції у місті слід розділяти, що житло, громадські будинки та промисловість мають розміщуватися у окремих, розділеними парками, районах. Джейкобс натомість доводить, що такий підхід виглядає красиво на кресленнях, але не виправдовує себе у реальному житті, а призводить до утворення небезпечних вулиць та районів, де немає людей які б постійно були присутніми на вулиці, які постійно бачать що там відбувається. Що лише різноманітність будинків, людей, різноманітних закладів, зелені що постійно живуть і використовуються пліч-о пліч творять справжнє, безпечне, та зручне місто.

Ця книга доступна у двох виданнях:  у англомовному репринті 1992 року, та у російському перекладі.

Битва за Ґотем: Нью-Йорк у тіні Роберта Мозеса і Джейн Джейкобс (The Battle for Gotham: New York in the Shadow of Robert Moses and Jane Jacobs), 2010

Роберта БрандесҐрац народилася і провела свої дитячі роки у Нью-Йорку, але її родині довелось  переселитися до передмістя. Її найбільшим бажанням стає повернутися до великого міста, адже воно дає величезну різноманітність можливостей. Авторка розпочинаючи із цієї особистої історії і розгортає свою розповідь так, щоу центрі стає сам Нью-Йорк. Вона простежує, як змінювалося місто, як формувалося його архітектурне середовище у післявоєнні роки ХХ століття і дивиться на приклади будівництва, знесення будинків і кварталів, зародження руху охорони пам'яток і пам'яткоохоронного законодавства та ін.

Переселення Роберти Брандесвідбулося у зв'язку із проектом міського оновлення, яке очолював Роберт Мозес, і Ґрац демонструє наскільки її історія є подібною для 500 тисяч, чи то й мільйона переселених нью-йоркців. З 1960-х років вона працювала репортеркою у газеті та подібно до Джейн Джейкобс описувала між іншим міське життя, будення у різних районах міста, висвітлювала проекти міського оновлення, та багато іншого.Її власні статті та спостереження, участь у громадському житті в місті є її головними джерелами у даній книзі. Авторка також декларує себе послідовницею Джейкобс. Роберта БрандесҐрац розглядає у своїй книзі різні історії та їхні історичні контексти другої половини ХХ століття у Нью-Йорку і приходить до висновку, що тільки мешканці як користувачі міста розуміють, як воно діє, а не експерти, що насаджують ідеї згори "як мало б бути", і що політика Роберта Мозеса навіть ще більш деструктивна, ніж вважалося раніше.


Журналіст за першою освітою і географ за другою, Скотт Ларсон, автор цієї книги, захистив дисертацію у Міському університеті Нью-Йорка у 2010 році за цією темою. Назва книги означає підхід до міського планування у період, коли мером міста був Майкл Блумберґ (2001-2013). Саме політика його і його прибічників у цій сфері є центральним об'єктом дослідження автора.

Ларсон починає свою розповідь із аналізу того, як сприйняття історій про Джейн Джейкобс і Роберта Мозеса, їхніх ідей, а також "протистояння" між ними змінювалося з 1950-х років, і як ці історії залишаються актуальними сьогодні - як у Нью-Йорку, так і поза. Автор доводить, що Джейкобс і Мозес є практично символічними постатями. 
Вони та їхні ідеї постійно перебувають у публічному дискурсі, а з 2001-го року, а особливо після смерті Джейкобс у 2006-му, з’явилась нова хвиля зацікавлення ними: пишуться наукові монографії та журналістські тексти, проводяться виставки про їхні діяльності і (пере)оцінюється їхній вплив на Нью-Йорк, міста загалом, та підходи до міського планування.

Таким чином, апелювання до ідей Мозеса і Джейкобсстає дуже важливими для політиків. Саме період 2001-2013 років є часом, коли у Нью-Йорку після періоду зниження будівельної активності, повертаються до "великих проектів" масштабу, що був близький Роберту Мозесу. Автор детальніше аналізує такі проекти як перебудова району Фар Вест Сайд для літніх олімпійських ігор, що не відбулась, чи Хадсон Рейл Ярдс у Мангеттені, що сьогодні є найбільшим девелоперським проектом у місті з 1930-х років; Атлантік Рейл Ярдс у Брукліні, а також розширення кампусу університету Коламбія у Гарлемі. Для нього показовою є риторика, якою послуговуються  представники влади при їхній розробці і промоції. Скотт Ларсон доводить, що велику роль відіграє поєднання доволі несумісних, протилежних ідей Мозеса і Джейкобс— заради отримання схвальної реакції публіки на ці великі міські проекти.

Міста і багатство націй. Принципи економічного життя (Cities and the Wealth of Nations. Principles of Economic Life) — це четверта книга Джейн Джейкобс. Вважається, що ця книга задумана мати такий же вплив на економіку, як "Смерть і життя великих американських міст" мала на міське планування. Починаючи із розгляду класичних економічних теорій, Джейкобс продовжує свої міркування зі своєї "Економіки міст" (TheEconomyofCities) і заперечує тезу, що головними гравцями у макроекономіці є великі національні держави, а доводить, що окремі міста є значно важливішими. 

Темний вік попереду (Dark Age Ahead), 2004 стала останньою книгою Джейн Джейкобс. Крізь призму п'яти ключових "стовпів" держави: громада та сім'я, вища освіта, наука, уряд, та культура, авторка критикує політику неолібералізму і доводить, що те, що зараз відбувається в США поступово веде державу до занепаду.