Хронiка подій

Монтажі
28 жовтень 2017

Від 27 жовтня 2017 р. до 4 лютого 2018 р. в Художньому музеї у Лодзі експонувалась виставка "Монтажі. Дебора Фоґель і нова легенда міста".

На виставці було продемонстровано естетичні концепції і творчість Дебори Фоґель (1900–1942) – письменниці, критикині й теоретикині мистецтв, постать якої сьогодні відкриваємо заново, а також її зв'язки з тими, хто практикував авангард у міжвоєнний період, передусім у тодішній Польщі, поміж іншими, це митці з Львівської групи "Артес", Краківської групи, окремі художники, серед яких Леон Хвістек і Владислав Стшеміньский. Контактуючи із Бруно Шульцом і Станіславом Віткевичем (Віткаци), Дебора Фоґель була невтомною поширювачкою нових концепцій мистецтва,  шанованою в колах митців авторкою теорії монтажу і фотомонтажу, а також ініціаторкою радикальних спроб перенесення досвіду візуальних практик авангарду на мову літератури, які реалізовувала польською та мовою їдіш.

Окремим виміром виставки було сучасне місто, його гетерогенні простори та їх іконосфера, потрактовані як площина й досвід, що генерують модерністичну рефлексію над візуальним сприйняттям і пов’язану з ними практику монтажу, а також як сцена, на котрій розігруються вистави, напруга та конфлікти сучасності, що їх Фоґель і наближені до неї митці відслідковують, видобувають і зазначають.

Парадоксальним – до певної міри, периферійним – об’єктом показу є Львів, де жила Фоґель, простір її "приватної географії". Тут були створені найважливіші її праці. Саме тут вона здійснювала, як тоді говорили, матронат над "Артесом", у колі якого народилося одне з найоригінальніших явищ у львівському мистецтві того часу – фотоколаж і фотомонтаж. Саме звідси вона вирушала у подорожі до світових метрополій сучасності. І саме тут її було вбито під час акції ліквідації львівського гетто у серпні 1942 року.

Виставку було заплановано як композицію місць, сцен і міст, з якими були пов’язані життя Дебори Фоґель та її творчий розвиток. План і форма виставки відповідають головним темам творчості й теоретичної думки Дебори Фоґель, передусім тому принципові, на котрому базується техніка монтажу – і літературного, й візуального. Ще однією точкою відліку стала концепція "постійної зміни форм" у мистецтві й у житті.

В експозиції виставки використано роботи художників, документи, артефакти та фотографії. Значну частину цих матеріалів підготував і надав Міський медіаархів Центру міської історії в рамках співпраці із Художнім музеєм у Лодзі. Матеріали походять із фондів Державного архіву Львівської області , із колекцій Віктора Гарбуза, Соні Енгстрьом, Анни та Влодка Костирків, Наталії Отко, Остапа Мануляка, Олени Турянської.

Куратори – Андрій БояровПавел Політ та Кароліна Шиманяк

Представлені мисткині / митці: Саша Блондер, Еугеніуш Ванєк, Мєчислав Висоцький, Тадеуш Войцеховський, Євген Деслав, Ванда Діаманд, Вільям Кляйн, Катажина Кобро, Юзеф Коффлер, Фернан Лєже, Леопольд Левицький, Людвік Ліллє, Станіслав Осостовіч, Анджей Пронашко, Маргіт Райх-Сельска, Александер Рімер, Ромен Сельський, Вальтер Руттманн, Хенрик Стренг [Марек Влодарський], Владислав Стшеміньський, Станіслав Тейсейр, Людвік Тировіч, Отто Хан, Леон Хвістек, Єжи Яніш, Марія Ярема.