Хронiка подій

Імперська лояльність
9 грудень 2014

9 грудня 2014 р.  відбулася зустріч із професором Даніелем Уновським. Ми мали можливість поговорити з відомим американським істориком Габсбурзької монархії, й зокрема підавстрійської Галичини, про його дослідження імперської лояльності та національної ідентичності у Центральній Європі напередодні Першої світової війни і ширше про те, як сьогодні досліджують, пишуть і викладають про імперії, націоналізми та появу новочасного суспільства.

Зустріч провадив Остап Середа, доктор філософії Центральноєвропейського університету, завідувач відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крипякевича НАН України.

Монографія Даніеля Уновського "The Limits of Loyalty: Imperial Symbolism, Popular Allegiances, and State Patriotism in the Late Habsburg Monarchy"  з’явилася друком майже 10 років тому і разом з працями Гаральда Біндера, Ларрі Вулфа (Larry Wolff), Пітера Джадсона (Pieter Judson), Лоуренса Кола (Laurence Cole), Роберта Немеша (Robert Nemes) та інших істориків спричинилася до появи нової хвилі студій над Габсбурзькою монархією, в яких імперське не було схематично протиставлене національному, водночас якнайширше застосовувався концептуальний репертуар нової культурної історії, з її увагою до ритуалу, репрезентації, дискурсу, символічних практик. Дослідження професора Уновського "The Pomp and Politics of Patriotism: Imperial Celebrations in Habsburg Austria, 1848-1916", оперте на вивченні габсбурзьких публічних церемоній у Відні та візитів імператора Франца-Йосифа до Галичини, змінило нашоме бачення політичного стану пізньоімперської Австрії: виявилося, що наростаюче почуття національної приналежності не перебувало у буцімто антагоністичному конфлікті з імперською лояльністю, а протягом довгого часу успішно співіснувало з нею. Габсбурзькі святкування не виключали проявів національної ідентичності – а це сприяло ідентифікації їх учасників з "цісарем-татом" та через нього з Австрією. Не зважаючи на появу масових національних та соціальних рухів наприкінці ХІХ століття, імператор, віденський двір, династичні символи, понаднаціональний патріотизм продовжували відігравати визначну роль у політичному житті та дискурсі народів пізньої Габсбурзької монархії, що розпалася радше внаслідок Першої світової війни, а не наростання національних конфліктів.

Однак не слід думати, що Даніель Уновський схильний до ностальгійної ідеалізації монархії Габсбургів та довгого ХІХ століття. Ріст міжетнічного насильства, зокрема антиєврейські погроми у Західній Галичині в 1898 році, перебувають у центрі його теперішнього дослідницького проекту. Що їх спричинило і наскільки змінили вони суспільство? Обговорення усіх цих питань підштовхнуло нас до осмислення підставових проблем новочасної європейської історії, особливо в контексті столітнього ювілею Першої Світової війни. Наскільки неминучим було сповнене насильства, воєн та політичних змін ХХ століття, яке, як інколи здається, триває й досі?

Даніель Уновський  – професор історичного факультету університету Мемфісу (США). Спеціаліст з Галичини австрійського періоду. Сфера наукових зацікавлень: модерна історія Центрально-Східної Європи, націоналізм, антисемітизм і європейські монархії. Співредактор монографії "The Limits of Loyalty: Imperial Symbolism, Popular Allegiances, and State Patriotism in the Late Habsburg Monarchy". Редактор збірки досліджень по антисемітизму в Європі на початку ХХ ст. Зараз пише книжку про антиєврейські бунти в західній Галичині у 1898 році.