Хронiка подій

Новинки бібліотеки
30 листопад 2016

Бібліотека Центру у вересні та жовтні отримала нові надходження стосовно теми єврейської історії, історії та пам’яті про багатоетнічний світ Центрально-Східної Європи, та про Голокост, що цей світ знищив. Пропонуємо Вашій увазі короткий огляд найцікавіших новинок бібліотеки від Ірини Склокіної.

Книга Семюела Кассова "Хто напише нашу історію? Емануель Рінгельблюм, Варшавське гетто і архів Ойнег Шабат" - це біографія уродженця Бучача, історика Емануеля Рінгельблюма, який створив архів у Варшавському гетто, завдяки якому були збережені безцінні відомості про останні акти у драмі Голокосту в Польщі, але також про опір та культурне життя євреїв під окупацією. Ще одна біографічна книга, бестселер за версією "Нью-Йорк Таймс" –– присвячена Дітріху Бонхьофферу – протестантському пастору, учаснику змови про Гітлера, одному із засновників Bekennende Kirche – Сповідницької церкви, що протистояла політиці нацистів, у тому числі знищенню євреїв. Автор книги Ерік Метаксас висвітлює стосунки нацистського режиму із різними церквами у Німеччині, зокрема у зв’язку з "єврейським питанням".

Повсякденне життя під нацистською окупацією перебуває в центрі ще однієї книжної новинки – щоденника Едварда Кубальського "Німці у Кракові", що його автор вів у дуже систематичний спосіб у 1939-1945 рр. Найбільшу увагу автор звертає на життя інтелігенції, до якої належить сам, але описує терор не тільки проти професорів, але і за етнічною ознакою; становище євреїв і українців у підокупаційному Кракові описано Кубальським крізь призму його ендецької політичної орієнтації, і тим цікавіше спостерігати, як ці погляди еволюціонували протягом окупації.

Ще одна книжка посідає проміжне місце між журналістською та власне історичною роботою: це "Знищення міста на ім’я Станіславів. Націонал-соціалістська політика винищення у Польщі 1939-1945 рр." авторства журналістки та письменниці Елізабет Фрейндліх – одна з перших (1986) німецькомовних робіт про Голокост. Ярослав Грицак ставить цю роботу у контекст часу її створення та пояснює особливості тексту, писаного авторкою-не фахівцем з історії, якій, проте, вдалося створити чіткий та вражаючий уяву текст і звернути увагу на неймовірні масштаби трагедії підокупаційного Станіславова. Книга дозволяє ставити питання про місцеву специфіку – у Станіславові знищували не тільки місцевих євреїв, але і депортованих із багатьох інших міст; крім того, тут масові знищення почалися ще до того, як Голокост став повсюдним у Європі – що ставить питання про роль акторів, що діяли у конкретних місцевих контекстах.

Кілька нових книжок у нашій бібліотеці доповнюють реконструкцію подій Голокосту питаннями єврейської спадщини та пам’яті. "Штетл. Слідами єврейських містечок. Джялошице – Піньчув – Хмєльнік – Шидлув - Хенчини" - це путівник кількома містечками польської Келеччини, які до 1939 р. були штетлами. Укладачка Агнешка Сабор поєднує джерельні свідчення про ці містечка із власним викладом їхньої історії, а також екскурсами у важливі аспекти єврейської культури. Фактично, цей путівник промовляє не лише до туристів, але й до найширшої аудиторії. Зрештою, кілька книг мають до діла із феноменом пам’яті. Книга Деніеля Леві та Натана Шнайдера "Голокост і пам’ять у глобальну епоху" присвячена складним питанням про можливість існування чогось такого, як глобальна чи космополітична пам’ять, коли колективна пам’ять перестає бути підтримуючим корсетом для існування держав-націй. Автори простежують розвиток дискусій про Голокост від повоєнних часів до сьогодні, звертаючи увагу передусім на ті медіа, які зробили саме цю подію незмінним складником рефлексій про права людини як такі. Ще одна книга Натана Шнайдера – "Єврейська пам’ять та космополітичний порядок. Ганна Арендт і єврейський стан" звертає увагу на важливий зв’язок між космополітичним та локальним, що втілений у єврейській ідентичності, а сьогодні стає характерним для цілого світу – коли глобалізація здійснюється у специфічних локальних контекстах. Діяльність Ганни Арендт для автора – це приклад, через який можна побачити, як специфічно єврейська історія у ХХ-ХХІ ст. стала пов’язана із глобальною історією та дискусіями про права людини, геноциди, міжнародну політику та право.