Wybrane obrazy

Numer identyfikacyjny: 11031
Miasto: Przemyśl
Data: 1927
Format: Nieznany
Autor: Nieznany
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Lesya Krypiakevych
Obiekt i słowa kluczowe: спортивний гурток «Спартанка», семінарія Василіянок, люди

Grupa sportowa "Spartanka" w Przemyślu

Miasto: Przemyśl
Date: 1927
На фото зображені учасниці спортивного гуртка "Спартанка", які виконують вправи на скісних шведських лавах. Заняття відбувались у семінарії Василіянок у Перемишлі.
Гурток "Спартанка" існував при жіночій гімназії «Руський Інститут для дівчат у Перемишлі». Інститут був заснований в 1895 році. Офіційне відкриття відбулося 18 жовтня 1896 року. Діяльності Інституту з 1881 року передувало товариство «Бурса для дівчат русько-католицького обряду в Перемишлі». У 1903 році при Інституті відкрито ліцей. У 1916/1917 навчальному році ліцей перетворено в реальну гімназію.
Гурток "Спартанка" проводив у Перемишлі публічні виступи. Відбувались змагання з кошівки (баскетболу) із спортивними гуртками інших міст Галичини.

Автор: Олексій Чеботарьов
Numer identyfikacyjny: 08947
Miasto: Lwów
Data: 1975-1980
Format: 11х17 сm
Autor: Nieznany
Wydawca: Nieznany
Status prawny: Wolodymyr Rumiancew
Obiekt i słowa kluczowe: Ulica, budynki, kino, reklama, transport, ludzie

Kino "Spartak"

Miasto: Lwów
Date: 1975-1980
Фото представляє фрагмент центральної львівської вулиці - пр. Леніна (тепер пр. Свободи) та світлові реклами з назвами кінотеатрів «Спартак» та «Дніпро», розташованих в будинку №5. Вхід до кінотеатру «Спартак» провадив з подвір’я, виходили ж глядачі на вулицю Банківську, де тепер розташований бічний вхід до торговельного пасажу “Плазма». Ця ділянка після ІІ Світової війни залишалася незабудованою після знищення авіаційною бомбою чи не в перший день ІІ світової війни - 1 вересня 1939 р. - синагоги «Осе Тов».
Початки кінотеатру в цьому будинку сягають 1912-1913 рр., коли купець Ян Кароль Строменгер (1852-1940) відкрив у власному будинку кінотеатр «Казино». За проектом спілки архітекторів Зигмунта Кендзерського та Адама Опольського у подвір’ї спорудили прибудову, де і розташувався кінотеатр, глядацький зал якого був розрахований на 290 місць. Після перебудови кінотеатру «Казино» 1926-1929 рр., здійсненої архітектором Вавжинцем Дайчаком кількість глядацьких місць збільшилася до 542, було влаштовано вхід з вул. Легіонів (тепер пр. Свободи) (1934 р.), заклад отримав велике фойе, а також зал очікування, де перед початком сеансу глядачів розважав оркестр. Власником кінозакладу був в той час Леон Млодзінський. Кіно користувалося неабиякою популярністю, отже в 1937 р. Млодзінський відкриває ще один кінотеатр – «Емпайер» - «Ампір», власницею якого зареєстрована Дорота Млодзінська. Кінотеатр на 440 місць, що містився у прибудові з тильного боку подвір’я цього ж будинку, працював щоденно. Вхід та вестибюль були оформлені, ймовірно, також інженером -архітектором Вавжинцем Дайчаком; принаймні, оформлення інтер’єру, характерне для дизайну 1930-х років, дуже нагадувало стиль, який використовував у своїх роботах В. Дайчак.
З початком 1945 р. колишній кінотеатр «Ампір» отримав назву «Спартак». Із занепадом кінофікаційної мережі припинилася і робота колись надзвичайно популярних та успішних кінотеатрів «Спартак» та «Дніпро» (2004 р.). Приміщення кінотеатру «Спартак» стали основою спорудженого 2010 р. пасажу Торговельного центру «Плазма».
Ірина Котлобулатова
Numer identyfikacyjny: 06123
Miasto: Lwów
Data: 1984
Format: 12x9 cm
Autor: Oleksandr Wołkow
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Oleksandr Wolkow
Obiekt i słowa kluczowe: Park, rozrywki, atrakcje, ludzie

Atrakcja "Siurpriz" ("Niespodzianka") w Parku kultury

Miasto: Lwów
Date: 1984
Атракціон «Сюрприз» у парку культури ім. Б. Хмельницького, навпроти Палацу молоді «Романтик». Атракціон було розраховано на дію відцентрової сили на людину. Після того, як відвідувачі займали свої місця на круговій платформі, вона починала швидко обертатись і, поволі, піднімалась майже у вертикальне положення. Але відцентрова сила міцно притискала людину до стінки платформи.
Numer identyfikacyjny: 06122
Miasto: Morszyn
Data: 1989
Format: 12,5х18,2 cm
Autor: Oleksandr Wołkow
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Oleksandr Wolkow
Obiekt i słowa kluczowe: Uzdrowisko, pijalnia wód, turystyka, jazda

Sekcja turystyki konnej podczas wycieczki w Morszyn

Miasto: Morszyn
Date: 1989
Учасники секції кінного туризму, що знаходилась у с. Пчани Жидачівського району, під час мандрівки у Моршин біля центрального кювета мінеральних вод. Секція кінного туризму була створена в Звенигороді тренером-ентузіастом Юрієм Солтисом, потім вона існувала в с. Пчани, потім – у Кам’янці Буській. Для навчання кінному спорту молоді тренер використовував спортивних коней СКА.
Numer identyfikacyjny: 06116
Miasto: Lwów
Data: 1960-1964
Format: N35 mm
Autor: Jurij Wolkow
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Oleksandr Wolkow
Obiekt i słowa kluczowe: Fabryka, stadion, budynki, ludzie

Stadion "Sokół" Lorta

Miasto: Lwów
Date: 1960-1964
Молоді спеціалісти заводу ім. Леніна біля заводського стадіону «Сокіл». Стадіон «Сокіл», досі існуючий стадіон на Сигнівці – на вул. Патона, 1, власність одного з колись потужних, нині ледве жевріючого заводу. До 2019 р. стадіон орендує футбольний клуб «Львів». Клубом передбачалася грунтовна реконструкція стадіону до Євро-2012, але керівництво заводу не прийняло умови ФК «Львів» і стадіон не отримав належного вигляду. Цю ж адресу – вул. Патона, 1 – має власник стадіону: Львівський державний завод ЛОРТА (Компанія виробництва радіовимірювальної техніки ЛОРТА, Львівський завод, ДП). Це в минулому одне з потужних в Радянському союзі підприємств радіотехнічної апаратури, відоме як завод ім. Леніна, Львівське виробниче об'єднання ім. Леніна, Львівське виробниче об'єднання ЛОРТА.
Numer identyfikacyjny: 03949
Miasto: Lwów
Data: 1954-1955
Format: 10х15 сm
Autor: Jurij Wolkow
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Marina Kursanowa
Obiekt i słowa kluczowe: Park, placyk do tańca, ludzie

Otwarty placyk do tańca

Miasto: Lwów
Date: 1954-1955
Розпланований та споруджений упродовж 1951-1959 років міський парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького відразу ж прикував увагу мешканців Львова. Парк зайняв велику територію (25 га) між вулицями Стрийською та Дзержинського (давня вул. Пелчинська, тепер - вул. Вітовського).
Рішення про розпланування парку було прийнято не відразу, як варіант розглядалася Погулянка, тим часом парком культури називалася відпочинкова територія з парком навколо міської стрільниці на вул. Курковій (тепер вул. Лисенка). Тут відбувалися гуляння, танці, в будинку стрільниці "крутили" фільми, але, напевно, бажаючих було більше, ніж міг вмістити невеликий парк на Лисенка.
Натомість в парку культури була задіяна велика територія, а одним з перших споруджених об'єктів був відкритий танцювальний майданчик, обрамований, як і всі дерев'яні споруди в парку, парканом-загородкою з пофарбованої дерев'яної планки. В літню пору так звана "Клітка" мала величезну популярність серед спраглої розваг львівської молоді; танці тут були платні, а основним контингентом  були молоді військовослужбовці та молоді няні, які в ці роки з поблизьких сіл прибували до Львова в пошуках роботи та житла.  Крізь ажурний паркан проглядає лінія будинків парного боку вул. Стрийської.
Numer identyfikacyjny: 03451
Miasto: Lwów
Data: 1914-1915
Format: 90х140 mm
Autor: S. Korsakow
Wydawca: Khromow I Bachra, Moskwa
Status prawny: Ihor Kotłobułatow
Obiekt i słowa kluczowe: Lwowski dworzec, plac, żołnierze

Rosyjscy żołnierze na placu przed lwowskim dworcem

Miasto: Lwów
Date: 1914-1915
На зображенні представлено, вірогідно, вхід російських військ до Львова. 3 вересня 1914 р. австрійське військо залишило Львів, до міста увійшла 42 піхотна дивізія російської армії на чолі з генерал-лейтенантом фон Роде. Російське військо залишило Львів 22.06.1915 р., відступаючи перед австро-угорськими арміями, зокрема, 2-ю армією під командуванням генерал-полковника Едуарда Бьом-Ермоллі. Поштівка за №266 походить з великої серії часів І світової війни, за характером зйомки, кутом зображення, улюбленими мотивами автора, особливостями композиції, а також враховуючи, що прізвищем фотографа сигновані дві поштівки цієї серії, можна припустити, що серія московського видавництва Хромова і Бахраха виконувалася фотографом С. А. Корсаковим. Це велика серія, документуюча перебування російських військ у Галіції; зафіксовано, що безпосередньо до Львова стосуються зображення №№ 219 та 265-279.
Numer identyfikacyjny: 03447
Miasto: Lwów
Data: 1941-1944
Format: 15х10 sm
Autor: Nieznany
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Wolodymyr Rumiancew
Obiekt i słowa kluczowe: Wojskowy, kobieta, uniwersytet, park, stela

Niemiecki wojskowy na tle Uniwersytetu Lwowskiego

Miasto: Lwów
Date: 1941-1944
На зображенні німецький офіцер з жінкою, сфотографований біля входу до парку Костюшка, ще ознакованим декоративною стелою з декором.
Фоном слугує вулиця Маршалштрассе (Marschallstrasse, давня Маршалковска, тепер вул. Університетська) та споруда давнього Галицького сейму - в часи німецької окупації міста тут був розташований Департамент юстиції.
Тепер це Львівський національний університет ім. І. Франка.
Numer identyfikacyjny: 02992
Miasto: Lwów
Data: 1947
Format: 10х14 cm
Autor: Nieznany
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Wolodymyr Rumiancew
Obiekt i słowa kluczowe: Diriżabl, plac Ziarnowy, Opera, rynek, ludzie

Targowisko

Miasto: Lwów
Date: 1947
Na zdjęciu przedstawiony jest sławetny powojenny rynek – bazar na placu Ziarnowym, tzw. "barachołka", zajmujący obszar od teatru Opery do mostu nad Pełtwią (dzisiejszą aleją Czornowoła).
Bazar działal praktycznie przez całą dobę, na tym placu, wśród ogromnego tłumu sprzedawców, klientów, kieszonkowych złodziei można było kupić wszystko! Od kamyków do zapalniczki – jednego z najbardziej poszukiwanego wówczas towaru – do obrazów słynnych europejskich malarzy. Chodliwym towarem był "bimber" – nie wiadomo z czego pędzony samogon, a tuż obok roznoszono do niego niewymyślne zakąski; za kopiejki można było kupić tutaj szykowne suknie, obuwie, futra … Lwowianie – zarówno rodowici, jak i ci, którzy "ponajechali", starali się ze wszystkich sił jakoś wyżyć w powojennym Lwowie.
Ten żywiołowy rynek istniał aż do 1960 roku, kiedy rozpoczęto budowę hotelu "Lwiw", a "barachołkę" przeniesiono na rogatkę Źółkiewską (przy ul. Bohdana Chmielnickiego), poźniej do Rzęsny. Za naszych czasów żywiołowe bazary stały się nieodzownym atrybutem prawie każdej dzielnicy miasta. Dopiero teraz udało się mniej-więcej ograniczyć i ucywilizować zajmowane przez nie obszary.
Z niewiadomej przyczyny nad rynkowym tłumem "zawisał" sterowiec (diriżabl) – balon na uwięzi.
"Już na początku lat 50. we Lwowie na państwowe święta (nie pamiętam już czy na 1 Maja, czy na 7 Października, na obydwa) nad miastem unosił się "Diriżabl", a faktycznie aerostat Obrony Przeciwlotniczej. Wypuszczano go z placu, gdzie teraz stoi hotel "Lwiw", tam utrzymywały go liny były przymocowane do ciężarówek. Aerostat wznoszący się, zapewne, na około 60 metrów, niósł ogromny sztandar z profilami "głównych marksistów planety"; nocą z Wysokiego Zamku i Opery całą konstrukcję podświetlaly reflektory. Mieszkaliśmy wtenczas w "studni" przy ul. Kamińskiego (obecnie Žižki). Dlatego wszystko to odbywało się na moich oczach. I tato robił wiele zdjęć ze startu tego diriżabla". To dopełnienie pochodzi od naszego sympatyka Jurija Skoblenki, za co wyrażamy mu wdzięczność.
Numer identyfikacyjny: 02984
Miasto: Lwów
Data: 1964
Format: 11х17 cm
Autor: Nieznany
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Zbiory prywatne
Obiekt i słowa kluczowe: Plac 300-lecia Zjednoczenia, księgarski kiosk, transport, ludzie

Stoisko z książkami za teatrem im. Marii Zankowieckiej

Miasto: Lwów
Date: 1964
Dosyć typowym dla Lwowa lat 1960-1980. zjawiakiem był uliczny handel książkami. W licznych przewodnikach po Lwowie czasów radzieckich nie ma informacji o lwowskich księgarniach, bo przecież reklama w jej obecnym sensie praktycznie nie istniała, a drukowana produkcja lwowskich, kijowskich oraz moskiewskich wydawnictw nie potrzebowała reklamy. We Lwowie zawsze istniał "głód książki" i wszystkie nowości wydawnicze rozkupowane były błyskawicznie. Kupione w tych czasach ksiązki dotychczas zajmują poczesne miejsca na półkach domowych bibliotek wielu lwowskich bibliofilów. Największą księgarnią na początku lat 1960. był Dom Książki (Budynok knyhy), którego dyrektor zapoczątkował rozwój sieci handlu książkami na ulicznych straganach (łotkach). Ilość stoisk działających na ulicach Lwowa pozostała nie znana, ale stanowiły one niezwykle popularne miejsca sprzedaży.
Zdjęcie przedstawia jeden z licznych książkowych straganów na lwowskich ulicach, rozmieszczony w ludnym miejscu, koło przystanku tramwajów tras nr 6 i nr 7 na placu 300-lecia Zjednoczenia Ukrainy z Rosją (obecnie pl. Jarosława Osmomysła). Dobrze widać stare przedwojenne tramwaje wyrabiane w Sanoku i nieco modernizowane po wojnie, które obsługiwały linie tramwajowe do połowy lat 60. XX w. Ciekawy przyczynek do obrazu ówczesnego miasta stanowi sam przystanek tramwajowy w postaci "wysepki". Było to wymuszone "wyjście" Zarządu Tramwajowego i Trolejbusowego, uwzględniające zwiększony ruch transportu publicznego na wąskich lwowskich ulicach. Po strasznej katastrofie w latach 1970. w pobliżu kościoła Św. Anny na ul. Gródeckiej, kiedy uszkodzony tramwaj za sekundę "zniósł" pełną ludzi wysepkę, podobne przystanki zlikwidowano.
Z lewej strony na książkowym straganie wykładano zazwyczaj literaturę dla dzieci, w środku – nowości, po prawej stronie – dzieła literatury klasycznej i zagranicznej. Literatura dydaktyczna oraz podręczniki, a także dzienniki szkolne, zeszyty w kratkę i skośne linijki z białego papieru produkcji Poninkowskiej fabryki stanowiły towar deficytowy i były rozprowadzane przez szkolne biblioteki. Obecnie liczba księgarni we Lwowie zmniejszyła się, straganów z książkami na ulicach nie ma, w znacznej ilości stoiska z ksiązkami można spotkać tylko podczas Forum Wydawców odbywającego się corocznie w połowie września w Pałacu Sztuki przy ul. Kopernika.
Numer identyfikacyjny: 02564
Miasto: Buczacz
Data: 1900-1905
Format: 90х140 mm
Autor: Nieznany
Wydawca: Nieznany
Status prawny: Biblioteka Instytutu Narodoznawstwa, Lwów
Obiekt i słowa kluczowe: Urząd Pocztowy, magistrat, klasztor Bazylianów, Starostwo, Sąd Powiatowy

Widok części miasta z klasztorem Bazylianów

Miasto: Buczacz
Date: 1900-1905
W XVII wieku właścicielem Buczacza był Stefan Potocki, który istotnie wpłynął na rozwój miasta. W roku 1712 w celu uzyskania odpowiedniego wykształcenia dla duchowieństwa greckokatolickiego on sprowadził z Litwy O.O.Bazylianów i nadał im wiele przywilejów. Jego kosztem zbudowany był budynek klasztorny; w r. 1753 kosztem syna S. Potockiego – starosty kanowskiego Mikołaja Potockiego było wzniesiono nowe budynki klasztorne Bazylianów oraz cerkwi Pokrowu (1764). Na wizerunku – widok klasztora O.O.Bazylianów od strony centrum miasta. Do klasztoru prowadzi ulica (teraz Mickiewicza), po prawej stronie której – siedziba Starostwa i Sądu Powiatowego. Po lewej stronie – budynki Poczty i Magistratu. W Buczaczu znajdowało się Starostwo, Rada Powiatowa ta Sąd Powiatowy, a także Urząd Pocztowy i Telegraficzny. Klasztor usytuowany jest na stokach góry Fedir. Gmachem głównym zespołu jest cerkiew Czesnego i Życiodajnego Krzyża, zbudowana w latach 1752-1761 na miejscu rozebranego kościoła według projektu architekta Schilcera w stylu późnego baroku. W latach 1761-1771 do cerkwi dobudowano dwupiętrowe budynki klasztora wegług projektu znanego architekta Hoffmana, twórcy Ławry Poczajowskiej. Z lewej strony od budynków klasztornych mieści się wieża dzwonnicy, zbudowana w latach 1849-1854.
Nazar Kiś
Numer identyfikacyjny: 01278
Miasto: Lwów
Data: 1950-1961
Format: 90×140 mm
Autor: I. Masko
Wydawca: "Ukrfoto", Kijów
Status prawny: Centrum historii miejskiej Europy Środkowo-Wschodniej
Obiekt i słowa kluczowe: pomnik czołgistów

Pomnik czołgistów-gwardzistów

Miasto: Lwów
Date: 1950-1961
Пам’ятник танкістам-гвардійцям армії генерал-полковника Лелюшенка, які загинули у боях за визволення м. Львова. Пам’ятник, бойовий танк ИС (Иосиф Сталін)на п'єдесталі, споруджений в 1945 р. за проектом художника-архітектора Афанасьєва В.А. на вул. Личаківській (улюблений хід післявоєнної радянської монументальної пропаганди), у східній частині міста. На п'єдесталі, викладеному гранітними брилами та орнаментованому лавровими вінками, розташована мармурова таблиця з написом: "Вічна слава героям гвардійцям-танкістам Армії генерала-полковника Лелюшенка, що полягли в боях за свободу й незалежність Великої Радянської Батьківщини". На фасаді п'єдесталу розташований бронзовий гвардійський значок.
Пам’ятник був споруджений в підніжжі узгір'я, на якому в 1938 р. за проектом архітектора Тадеуша Обмінського було збудовано костел Матері Божої Остробрамської. У 1946 р. костел був закритий, в радянські часи тут містився склад Облкниготоргу. 1992 р. споруду реставрували, розташували та освятили церкву Покрови Пресвятої Богородиці, інтер'єри якої виконані за проектом художника Романа Василика.
Numer identyfikacyjny: 01251
Miasto: Lwów
Data: 1955
Format: 90х140 mm
Autor: I. Masko
Wydawca: "Ukrfoto", Kijów
Status prawny: Centrum historii miejskiej Europy Środkowo-Wschodniej
Obiekt i słowa kluczowe: Park, wejście, architektura

Wejście do Stryjskiego parku

Miasto: Lwów
Date: 1955
Numer identyfikacyjny: 00825
Miasto: Lwów
Data: 1969
Format: Nieznany
Autor: Nieznany
Wydawca: Nieznany
Status prawny: Centralne Państwowe Archiwum Filmowe Ukrainy imienia G. S. Pszenycznogo, Kijów
Obiekt i słowa kluczowe: Prospekt Komsomołu Lenina, budynki, ściana dekoracyjna, młodzież

Stela na ulicy Pasicznej

Miasto: Lwów
Date: 1969
9 липня 1969, декоративна стела, установлена з нагоди 50-річчя Комсомолу УРСР на проспекті Ленінського Комсомолу (так давня вул. Пасічна називалась у 1964-1990 рр., тепер їй повернуто історичну назву). Авторство стели невідоме; загальною практикою було виготовлення такого роду декоративних елементів студентами відділу живопису училища прикладного мистецтва ім. І. Труша (тепер це коледж) або студентами інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер це Академія) або ж художниками - монументалістами Художнього фонду (тепер не існує). В даному випадку автором стели, скоріше за все, враховуючи місце розташування стели у Львові, був художник з Худфонду або член Спілки художників УРСР.
Numer identyfikacyjny: 00796
Miasto: Lwów
Data: 1964
Format: 11х17 сm
Autor: Nieznany
Wydawca: Nieznany
Status prawny: Myсhailo Cimerman
Obiekt i słowa kluczowe: miejsce odpoczynku, budynki, pionierzy

Linijka w obozie letnim pionierów

Miasto: Lwów
Date: 1964
Зображення представляє піонерську лінійку в одному з піонерських таборів, розташованих у підміському селищі Брюховичі.
Брюховицькі ліси наприкінці ХІХ ст. було засаджено соснами, з часом Брюховичі стали одним з улюблених місць відпочинку львів'ян, отримавши неофіційну назву "легенів Львова". В радянський час тут були збудовані чисельні піонерські табори відпочинку, призначені для оздоровлення дітей працівників львівських промислових підприємств. Без перебільшення можна сказати, що в Брюховичах в різний час та з різною періодичністю перебували влітку всі львівські діти.
Селище міського типу Брюховичі Перемишлянського району Львівської області (цей статус існує від 1940 р.) розташоване в 6 км від Львова, на стику Поділля та Розточчя, на висоті 307 м н.р.м. Перша згадка про Брюховичі відноситься до 1440 р. У першій половині ХІХ ст. місцевість почали використовувати як відпочинкову зону. наприкінці століття - у 1885-86 рр. через Брюховичі пролягла залізнична колія Львів-Белзец, що суттєво покращило сполучення з містом та сприяло подальшому розвитку Брюховичів.
Тепер Брюховичі також стримко забудовуються. Піонерські табори вже не існіють, а унікальність Брюховичів приваблює переважно тих, хто має фінансову спроможність.
Numer identyfikacyjny: 00592
Miasto: Lwów
Data: 1860-1870
Format: 10х14 cm.
Autor: Józef Eder
Wydawca: Wydawnictwo "Centr Europy", Lwów
Status prawny: Naukowa biblioteka im. W. Stefanyka NAN Ukrainy, Lwów
Obiekt i słowa kluczowe: Kaplica, Dom Inwalidów Wojskowych

Kaplica

Miasto: Lwów
Date: 1860-1870
Po zachodniej stronie Domu Inwalidów w latach 1858–1863 architekt Teofilus Hansen zbudował kaplicę założoną na planie krzyża greckiego. Kaplicę upiększaly posągi dwunastu apostołów wykonane przez Cypriana Godębskiego i Abela Marię Periera.
Numer identyfikacyjny: 00194
Miasto: Lwów
Data: 1953
Format: Nieznany
Autor: Julian Dorosz
Wydawca: Halycka Brama, Lwów
Status prawny: Andrij Dorosz
Obiekt i słowa kluczowe: Widok na zabudowę ulicy Tarnawskiego (dawniej Kutuzowa), dziecko na ścieżce

Okolice ulicy generała Tarnawskiego

Miasto: Lwów
Date: 1953
"Перша весна без "Вождя всіх часів і народів". Лаврентій Павлович задумує далеко ідучі новації, які, не будучи зрозумілими "товаришам по партії" приведуть його в розстрільне підземелля. До побудови у цьому місці "хрущовок", де оселяться львівські літератори ще 7 літ, а до появи на місці садів будинку №74а по вул. генерала Тарнавського - ще більше як піввіку." Текст: Андрій Дорош.