Baza danych "Urbanistyczne obrazy"

Projekt powstał w celu zebrania i opracowania obrazów urbanistycznych z regionu Europy Środkowo-Wschodniej wytworzonych za pomocą grafiki sztychowej i fotografii, oraz pocztówek.

Wybrane obiekty

Okolice ulicy generała Tarnawskiego

Miasto: Lwów
Data: 1953
"Перша весна без "Вождя всіх часів і народів". Лаврентій Павлович задумує далеко ідучі новації, які, не будучи зрозумілими "товаришам по партії" приведуть його в розстрільне підземелля. До побудови у цьому місці "хрущовок", де оселяться львівські літератори ще 7 літ, а до появи на місці садів будинку №74а по вул. генерала Тарнавського - ще більше як піввіку." Текст: Андрій Дорош.
Numer identyfikacyjny: 00194
Miasto: Lwów
Data: 1953
Format: Nieznany
Autor: Julian Dorosz
Wydawca: Halycka Brama, Lwów
Status prawny: Andrij Dorosz
Obiekt i słowa kluczowe: Widok na zabudowę ulicy Tarnawskiego (dawniej Kutuzowa), dziecko na ścieżce

Rosyjscy żołnierze na placu przed lwowskim dworcem

Miasto: Lwów
Data: 1914-1915
На зображенні представлено, вірогідно, вхід російських військ до Львова. 3 вересня 1914 р. австрійське військо залишило Львів, до міста увійшла 42 піхотна дивізія російської армії на чолі з генерал-лейтенантом фон Роде. Російське військо залишило Львів 22.06.1915 р., відступаючи перед австро-угорськими арміями, зокрема, 2-ю армією під командуванням генерал-полковника Едуарда Бьом-Ермоллі. Поштівка за №266 походить з великої серії часів І світової війни, за характером зйомки, кутом зображення, улюбленими мотивами автора, особливостями композиції, а також враховуючи, що прізвищем фотографа сигновані дві поштівки цієї серії, можна припустити, що серія московського видавництва Хромова і Бахраха виконувалася фотографом С. А. Корсаковим. Це велика серія, документуюча перебування російських військ у Галіції; зафіксовано, що безпосередньо до Львова стосуються зображення №№ 219 та 265-279.
Numer identyfikacyjny: 03451
Miasto: Lwów
Data: 1914-1915
Format: 90х140 mm
Autor: S. Korsakow
Wydawca: Khromow I Bachra, Moskwa
Status prawny: Ihor Kotłobułatow
Obiekt i słowa kluczowe: Lwowski dworzec, plac, żołnierze

Kino "Spartak"

Miasto: Lwów
Data: 1975-1980
Фото представляє фрагмент центральної львівської вулиці - пр. Леніна (тепер пр. Свободи) та світлові реклами з назвами кінотеатрів «Спартак» та «Дніпро», розташованих в будинку №5. Вхід до кінотеатру «Спартак» провадив з подвір’я, виходили ж глядачі на вулицю Банківську, де тепер розташований бічний вхід до торговельного пасажу “Плазма». Ця ділянка після ІІ Світової війни залишалася незабудованою після знищення авіаційною бомбою чи не в перший день ІІ світової війни - 1 вересня 1939 р. - синагоги «Осе Тов».
Початки кінотеатру в цьому будинку сягають 1912-1913 рр., коли купець Ян Кароль Строменгер (1852-1940) відкрив у власному будинку кінотеатр «Казино». За проектом спілки архітекторів Зигмунта Кендзерського та Адама Опольського у подвір’ї спорудили прибудову, де і розташувався кінотеатр, глядацький зал якого був розрахований на 290 місць. Після перебудови кінотеатру «Казино» 1926-1929 рр., здійсненої архітектором Вавжинцем Дайчаком кількість глядацьких місць збільшилася до 542, було влаштовано вхід з вул. Легіонів (тепер пр. Свободи) (1934 р.), заклад отримав велике фойе, а також зал очікування, де перед початком сеансу глядачів розважав оркестр. Власником кінозакладу був в той час Леон Млодзінський. Кіно користувалося неабиякою популярністю, отже в 1937 р. Млодзінський відкриває ще один кінотеатр – «Емпайер» - «Ампір», власницею якого зареєстрована Дорота Млодзінська. Кінотеатр на 440 місць, що містився у прибудові з тильного боку подвір’я цього ж будинку, працював щоденно. Вхід та вестибюль були оформлені, ймовірно, також інженером -архітектором Вавжинцем Дайчаком; принаймні, оформлення інтер’єру, характерне для дизайну 1930-х років, дуже нагадувало стиль, який використовував у своїх роботах В. Дайчак.
З початком 1945 р. колишній кінотеатр «Ампір» отримав назву «Спартак». Із занепадом кінофікаційної мережі припинилася і робота колись надзвичайно популярних та успішних кінотеатрів «Спартак» та «Дніпро» (2004 р.). Приміщення кінотеатру «Спартак» стали основою спорудженого 2010 р. пасажу Торговельного центру «Плазма».
Ірина Котлобулатова
Numer identyfikacyjny: 08947
Miasto: Lwów
Data: 1975-1980
Format: 11х17 сm
Autor: Nieznany
Wydawca: Nieznany
Status prawny: Wołodymyr Rumiancew
Obiekt i słowa kluczowe: Ulica, budynki, kino, reklama, transport, ludzie

Pomnik czołgistów-gwardzistów

Miasto: Lwów
Data: 1950-1961
Пам’ятник танкістам-гвардійцям армії генерал-полковника Лелюшенка, які загинули у боях за визволення м. Львова. Пам’ятник, бойовий танк ИС (Иосиф Сталін)на п'єдесталі, споруджений в 1945 р. за проектом художника-архітектора Афанасьєва В.А. на вул. Личаківській (улюблений хід післявоєнної радянської монументальної пропаганди), у східній частині міста. На п'єдесталі, викладеному гранітними брилами та орнаментованому лавровими вінками, розташована мармурова таблиця з написом: "Вічна слава героям гвардійцям-танкістам Армії генерала-полковника Лелюшенка, що полягли в боях за свободу й незалежність Великої Радянської Батьківщини". На фасаді п'єдесталу розташований бронзовий гвардійський значок.
Пам’ятник був споруджений в підніжжі узгір'я, на якому в 1938 р. за проектом архітектора Тадеуша Обмінського було збудовано костел Матері Божої Остробрамської. У 1946 р. костел був закритий, в радянські часи тут містився склад Облкниготоргу. 1992 р. споруду реставрували, розташували та освятили церкву Покрови Пресвятої Богородиці, інтер'єри якої виконані за проектом художника Романа Василика.
Numer identyfikacyjny: 01278
Miasto: Lwów
Data: 1950-1961
Format: 90×140 mm
Autor: I. Masko
Wydawca: "Ukrfoto", Kijów"
Status prawny: Centrum historii miejskiej Europy Środkowo-Wschodniej
Obiekt i słowa kluczowe: pomnik czołgistów

Otwarty placyk do tańca

Miasto: Lwów
Data: 1954-1955
Розпланований та споруджений упродовж 1951-1959 років міський парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького відразу ж прикував увагу мешканців Львова. Парк зайняв велику територію (25 га) між вулицями Стрийською та Дзержинського (давня вул. Пелчинська, тепер - вул. Вітовського).
Рішення про розпланування парку було прийнято не відразу, як варіант розглядалася Погулянка, тим часом парком культури називалася відпочинкова територія з парком навколо міської стрільниці на вул. Курковій (тепер вул. Лисенка). Тут відбувалися гуляння, танці, в будинку стрільниці "крутили" фільми, але, напевно, бажаючих було більше, ніж міг вмістити невеликий парк на Лисенка.
Натомість в парку культури була задіяна велика територія, а одним з перших споруджених об'єктів був відкритий танцювальний майданчик, обрамований, як і всі дерев'яні споруди в парку, парканом-загородкою з пофарбованої дерев'яної планки. В літню пору так звана "Клітка" мала величезну популярність серед спраглої розваг львівської молоді; танці тут були платні, а основним контингентом  були молоді військовослужбовці та молоді няні, які в ці роки з поблизьких сіл прибували до Львова в пошуках роботи та житла.  Крізь ажурний паркан проглядає лінія будинків парного боку вул. Стрийської.
Numer identyfikacyjny: 03949
Miasto: Lwów
Data: 1954-1955
Format: 10х15 сm
Autor: Jurij Wolkow
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Marina Kursanowa
Obiekt i słowa kluczowe: Park, placyk do tańca, ludzie

Zapraszamy do współpracy

Zasadą realizacji projektu jest otwartość i ogólna dostępność informacji, stąd też każdy, kto jest zainteresowany bądź posiada dodatkowe informacje o konkretnych materiałach wizualnych, może pomóc nam w ich opisie. Poniżej przedstawiamy materiały, w opisie których potrzebujemy Państwa pomocy: