Baza danych "Urbanistyczne obrazy"

Projekt powstał w celu zebrania i opracowania obrazów urbanistycznych z regionu Europy Środkowo-Wschodniej wytworzonych za pomocą grafiki sztychowej i fotografii, oraz pocztówek.

Wybrane obiekty

Targowisko

Miasto: Lwów
Data: 1947
Na zdjęciu przedstawiony jest sławetny powojenny rynek – bazar na placu Ziarnowym, tzw. "barachołka", zajmujący obszar od teatru Opery do mostu nad Pełtwią (dzisiejszą aleją Czornowoła).
Bazar działal praktycznie przez całą dobę, na tym placu, wśród ogromnego tłumu sprzedawców, klientów, kieszonkowych złodziei można było kupić wszystko! Od kamyków do zapalniczki – jednego z najbardziej poszukiwanego wówczas towaru – do obrazów słynnych europejskich malarzy. Chodliwym towarem był "bimber" – nie wiadomo z czego pędzony samogon, a tuż obok roznoszono do niego niewymyślne zakąski; za kopiejki można było kupić tutaj szykowne suknie, obuwie, futra … Lwowianie – zarówno rodowici, jak i ci, którzy "ponajechali", starali się ze wszystkich sił jakoś wyżyć w powojennym Lwowie.
Ten żywiołowy rynek istniał aż do 1960 roku, kiedy rozpoczęto budowę hotelu "Lwiw", a "barachołkę" przeniesiono na rogatkę Źółkiewską (przy ul. Bohdana Chmielnickiego), poźniej do Rzęsny. Za naszych czasów żywiołowe bazary stały się nieodzownym atrybutem prawie każdej dzielnicy miasta. Dopiero teraz udało się mniej-więcej ograniczyć i ucywilizować zajmowane przez nie obszary.
Z niewiadomej przyczyny nad rynkowym tłumem "zawisał" sterowiec (diriżabl) – balon na uwięzi.
"Już na początku lat 50. we Lwowie na państwowe święta (nie pamiętam już czy na 1 Maja, czy na 7 Października, na obydwa) nad miastem unosił się "Diriżabl", a faktycznie aerostat Obrony Przeciwlotniczej. Wypuszczano go z placu, gdzie teraz stoi hotel "Lwiw", tam utrzymywały go liny były przymocowane do ciężarówek. Aerostat wznoszący się, zapewne, na około 60 metrów, niósł ogromny sztandar z profilami "głównych marksistów planety"; nocą z Wysokiego Zamku i Opery całą konstrukcję podświetlaly reflektory. Mieszkaliśmy wtenczas w "studni" przy ul. Kamińskiego (obecnie Žižki). Dlatego wszystko to odbywało się na moich oczach. I tato robił wiele zdjęć ze startu tego diriżabla". To dopełnienie pochodzi od naszego sympatyka Jurija Skoblenki, za co wyrażamy mu wdzięczność.
Numer identyfikacyjny: 02992
Miasto: Lwów
Data: 1947
Format: 10х14 cm
Autor: Nieznany
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Wolodymyr Rumiancew
Obiekt i słowa kluczowe: Diriżabl, plac Ziarnowy, Opera, rynek, ludzie

Kino "Spartak"

Miasto: Lwów
Data: 1975-1980
Фото представляє фрагмент центральної львівської вулиці - пр. Леніна (тепер пр. Свободи) та світлові реклами з назвами кінотеатрів «Спартак» та «Дніпро», розташованих в будинку №5. Вхід до кінотеатру «Спартак» провадив з подвір’я, виходили ж глядачі на вулицю Банківську, де тепер розташований бічний вхід до торговельного пасажу “Плазма». Ця ділянка після ІІ Світової війни залишалася незабудованою після знищення авіаційною бомбою чи не в перший день ІІ світової війни - 1 вересня 1939 р. - синагоги «Осе Тов».
Початки кінотеатру в цьому будинку сягають 1912-1913 рр., коли купець Ян Кароль Строменгер (1852-1940) відкрив у власному будинку кінотеатр «Казино». За проектом спілки архітекторів Зигмунта Кендзерського та Адама Опольського у подвір’ї спорудили прибудову, де і розташувався кінотеатр, глядацький зал якого був розрахований на 290 місць. Після перебудови кінотеатру «Казино» 1926-1929 рр., здійсненої архітектором Вавжинцем Дайчаком кількість глядацьких місць збільшилася до 542, було влаштовано вхід з вул. Легіонів (тепер пр. Свободи) (1934 р.), заклад отримав велике фойе, а також зал очікування, де перед початком сеансу глядачів розважав оркестр. Власником кінозакладу був в той час Леон Млодзінський. Кіно користувалося неабиякою популярністю, отже в 1937 р. Млодзінський відкриває ще один кінотеатр – «Емпайер» - «Ампір», власницею якого зареєстрована Дорота Млодзінська. Кінотеатр на 440 місць, що містився у прибудові з тильного боку подвір’я цього ж будинку, працював щоденно. Вхід та вестибюль були оформлені, ймовірно, також інженером -архітектором Вавжинцем Дайчаком; принаймні, оформлення інтер’єру, характерне для дизайну 1930-х років, дуже нагадувало стиль, який використовував у своїх роботах В. Дайчак.
З початком 1945 р. колишній кінотеатр «Ампір» отримав назву «Спартак». Із занепадом кінофікаційної мережі припинилася і робота колись надзвичайно популярних та успішних кінотеатрів «Спартак» та «Дніпро» (2004 р.). Приміщення кінотеатру «Спартак» стали основою спорудженого 2010 р. пасажу Торговельного центру «Плазма».
Ірина Котлобулатова
Numer identyfikacyjny: 08947
Miasto: Lwów
Data: 1975-1980
Format: 11х17 сm
Autor: Nieznany
Wydawca: Nieznany
Status prawny: Wolodymyr Rumiancew
Obiekt i słowa kluczowe: Ulica, budynki, kino, reklama, transport, ludzie

Sekcja turystyki konnej podczas wycieczki w Morszyn

Miasto: Morszyn
Data: 1989
Учасники секції кінного туризму, що знаходилась у с. Пчани Жидачівського району, під час мандрівки у Моршин біля центрального кювета мінеральних вод. Секція кінного туризму була створена в Звенигороді тренером-ентузіастом Юрієм Солтисом, потім вона існувала в с. Пчани, потім – у Кам’янці Буській. Для навчання кінному спорту молоді тренер використовував спортивних коней СКА.
Numer identyfikacyjny: 06122
Miasto: Morszyn
Data: 1989
Format: 12,5х18,2 cm
Autor: Oleksandr Wołkow
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Oleksandr Wolkow
Obiekt i słowa kluczowe: Uzdrowisko, pijalnia wód, turystyka, jazda

Stadion "Sokół" Lorta

Miasto: Lwów
Data: 1960-1964
Молоді спеціалісти заводу ім. Леніна біля заводського стадіону «Сокіл». Стадіон «Сокіл», досі існуючий стадіон на Сигнівці – на вул. Патона, 1, власність одного з колись потужних, нині ледве жевріючого заводу. До 2019 р. стадіон орендує футбольний клуб «Львів». Клубом передбачалася грунтовна реконструкція стадіону до Євро-2012, але керівництво заводу не прийняло умови ФК «Львів» і стадіон не отримав належного вигляду. Цю ж адресу – вул. Патона, 1 – має власник стадіону: Львівський державний завод ЛОРТА (Компанія виробництва радіовимірювальної техніки ЛОРТА, Львівський завод, ДП). Це в минулому одне з потужних в Радянському союзі підприємств радіотехнічної апаратури, відоме як завод ім. Леніна, Львівське виробниче об'єднання ім. Леніна, Львівське виробниче об'єднання ЛОРТА.
Numer identyfikacyjny: 06116
Miasto: Lwów
Data: 1960-1964
Format: N35 mm
Autor: Jurij Wolkow
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Oleksandr Wolkow
Obiekt i słowa kluczowe: Fabryka, stadion, budynki, ludzie

Otwarty placyk do tańca

Miasto: Lwów
Data: 1954-1955
Розпланований та споруджений упродовж 1951-1959 років міський парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького відразу ж прикував увагу мешканців Львова. Парк зайняв велику територію (25 га) між вулицями Стрийською та Дзержинського (давня вул. Пелчинська, тепер - вул. Вітовського).
Рішення про розпланування парку було прийнято не відразу, як варіант розглядалася Погулянка, тим часом парком культури називалася відпочинкова територія з парком навколо міської стрільниці на вул. Курковій (тепер вул. Лисенка). Тут відбувалися гуляння, танці, в будинку стрільниці "крутили" фільми, але, напевно, бажаючих було більше, ніж міг вмістити невеликий парк на Лисенка.
Натомість в парку культури була задіяна велика територія, а одним з перших споруджених об'єктів був відкритий танцювальний майданчик, обрамований, як і всі дерев'яні споруди в парку, парканом-загородкою з пофарбованої дерев'яної планки. В літню пору так звана "Клітка" мала величезну популярність серед спраглої розваг львівської молоді; танці тут були платні, а основним контингентом  були молоді військовослужбовці та молоді няні, які в ці роки з поблизьких сіл прибували до Львова в пошуках роботи та житла.  Крізь ажурний паркан проглядає лінія будинків парного боку вул. Стрийської.
Numer identyfikacyjny: 03949
Miasto: Lwów
Data: 1954-1955
Format: 10х15 сm
Autor: Jurij Wolkow
Wydawca: Niepublikowane
Status prawny: Marina Kursanowa
Obiekt i słowa kluczowe: Park, placyk do tańca, ludzie

Zapraszamy do współpracy

Zasadą realizacji projektu jest otwartość i ogólna dostępność informacji, stąd też każdy, kto jest zainteresowany bądź posiada dodatkowe informacje o konkretnych materiałach wizualnych, może pomóc nam w ich opisie. Poniżej przedstawiamy materiały, w opisie których potrzebujemy Państwa pomocy: