Baza danych "Urbanistyczne obrazy"

Projekt powstał w celu zebrania i opracowania obrazów urbanistycznych z regionu Europy Środkowo-Wschodniej wytworzonych za pomocą grafiki sztychowej i fotografii, oraz pocztówek.

Wybrane obiekty

Ćwiczenia pogotowia ratunkowego

Miasto: Lwów
Data: 1918-1939
Na zdjęciu utrwalone zostały ćwiczenia lwowskiej służby ratunkowej w dwudziestoleciu międzywojennym. Specjalny samochód – karetka pogotowia - stoi koło gmachu Miejskiej Straży Pożarnej przy ul. Podwale 6 / pl. Strzelecki 5 (obecnie pl. D. Halickiego). Na samochodzie znajduje się napis "Lwowskie Ochotnicze Towarzystwo Ratunkowe". Możliwe, iż fotograf uwiecznił właśnie moment otrzymania przez stację samochodów przeznaczonych do udzielania pierwszej pomocy. Stacja Ratunkowa została założona we Lwowie w maju 1893 r. Inicjatorem jej utworzenia był radny m. Lwowa dr Edward Strojnowski, którego poparł prezydent Lwowa Edmund Mochnacki. Do fachowych konsultacji do Lwowa zaproszono założyciela Wiedeńskiej Stacji Ratunkowej, barona Jaromira Mundy. To właśnie on podarował Lwowianom pierwsze elementy wyposażenia. Nowy zakład początkowo mieścił się w ratuszu, a od 1901 r. w specjalnie dla tego celu wzniesionym gmachu Straży Pożarnej u zbiegu ul. Podwale i placu Strzeleckiego. Początkowo pomocy lekarskiej udzielano tylko w Stacji. Przez całą dobę dyżurowali tu medycy; najpierw byli to studenci Akademii Weterynarii, a po otwarciu Wydziału Medycznego na Uniwersytecie – jego słuchacze. W okresie międzywojennym na etacie w stacji było zatrudnionych 8 doświadczonych lekarzy i 3 sanitariuszy. Na wezwanie wyjeżdżano tylko w wyjątkowych wypadkach; pod koniec lat 20. dla potrzeb pogotowia miasto zakupiło cztery specjalistyczne samochody.
Numer identyfikacyjny: 00038
Miasto: Lwów
Data: 1918-1939
Format: Nieznany
Autor: Nieznany
Wydawca: Nieznany
Status prawny: Niema zastrzeżeń
Obiekt i słowa kluczowe: Gmach Straży Pożarnej, karetka pogotowia, ludzie na ulicy, szkolenie

Okolice ulicy generała Tarnawskiego

Miasto: Lwów
Data: 1953
"Перша весна без "Вождя всіх часів і народів". Лаврентій Павлович задумує далеко ідучі новації, які, не будучи зрозумілими "товаришам по партії" приведуть його в розстрільне підземелля. До побудови у цьому місці "хрущовок", де оселяться львівські літератори ще 7 літ, а до появи на місці садів будинку №74а по вул. генерала Тарнавського - ще більше як піввіку." Текст: Андрій Дорош.
Numer identyfikacyjny: 00194
Miasto: Lwów
Data: 1953
Format: Nieznany
Autor: Julian Dorosz
Wydawca: Halycka Brama, Lwów
Status prawny: Andrij Dorosz
Obiekt i słowa kluczowe: Widok na zabudowę ulicy Tarnawskiego (dawniej Kutuzowa), dziecko na ścieżce

Pomnik czołgistów-gwardzistów

Miasto: Lwów
Data: 1950-1961
Пам’ятник танкістам-гвардійцям армії генерал-полковника Лелюшенка, які загинули у боях за визволення м. Львова. Пам’ятник, бойовий танк ИС (Иосиф Сталін)на п'єдесталі, споруджений в 1945 р. за проектом художника-архітектора Афанасьєва В.А. на вул. Личаківській (улюблений хід післявоєнної радянської монументальної пропаганди), у східній частині міста. На п'єдесталі, викладеному гранітними брилами та орнаментованому лавровими вінками, розташована мармурова таблиця з написом: "Вічна слава героям гвардійцям-танкістам Армії генерала-полковника Лелюшенка, що полягли в боях за свободу й незалежність Великої Радянської Батьківщини". На фасаді п'єдесталу розташований бронзовий гвардійський значок.
Пам’ятник був споруджений в підніжжі узгір'я, на якому в 1938 р. за проектом архітектора Тадеуша Обмінського було збудовано костел Матері Божої Остробрамської. У 1946 р. костел був закритий, в радянські часи тут містився склад Облкниготоргу. 1992 р. споруду реставрували, розташували та освятили церкву Покрови Пресвятої Богородиці, інтер'єри якої виконані за проектом художника Романа Василика.
Numer identyfikacyjny: 01278
Miasto: Lwów
Data: 1950-1961
Format: 90×140 mm
Autor: I. Masko
Wydawca: "Ukrfoto", Kijów"
Status prawny: Centrum historii miejskiej Europy Środkowo-Wschodniej
Obiekt i słowa kluczowe: pomnik czołgistów

Widok z góry na katedrę Dominikanów i okolicę

Miasto: Lwów
Data: 1946-1990
Вид згори на стару частину міста Львова. Центральну частину світлини займає Домініканський собор і приміщення колишнього монастиря (тепер Львівський музей історії релігії). Поруч видно куполи Руської церкви та дзвіницю Корнякта. Через вулицю Підвальну у верхньому лівому куті світлини видно частину порохової вежі, яка була частиною середньовічних оборонних споруд міста.
Numer identyfikacyjny: 00265
Miasto: Lwów
Data: 1946-1990
Format: Nieznany
Autor: Nieznany
Wydawca: Nieznany
Status prawny: Andrij Dorosz
Obiekt i słowa kluczowe: Katedra Dominikanów, ulica Pidwalna, cerkiew Ruska

Linijka w obozie letnim pionierów

Miasto: Lwów
Data: 1964
Зображення представляє піонерську лінійку в одному з піонерських таборів, розташованих у підміському селищі Брюховичі.
Брюховицькі ліси наприкінці ХІХ ст. було засаджено соснами, з часом Брюховичі стали одним з улюблених місць відпочинку львів'ян, отримавши неофіційну назву "легенів Львова". В радянський час тут були збудовані чисельні піонерські табори відпочинку, призначені для оздоровлення дітей працівників львівських промислових підприємств. Без перебільшення можна сказати, що в Брюховичах в різний час та з різною періодичністю перебували влітку всі львівські діти.
Селище міського типу Брюховичі Перемишлянського району Львівської області (цей статус існує від 1940 р.) розташоване в 6 км від Львова, на стику Поділля та Розточчя, на висоті 307 м н.р.м. Перша згадка про Брюховичі відноситься до 1440 р. У першій половині ХІХ ст. місцевість почали використовувати як відпочинкову зону. наприкінці століття - у 1885-86 рр. через Брюховичі пролягла залізнична колія Львів-Белзец, що суттєво покращило сполучення з містом та сприяло подальшому розвитку Брюховичів.
Тепер Брюховичі також стримко забудовуються. Піонерські табори вже не існіють, а унікальність Брюховичів приваблює переважно тих, хто має фінансову спроможність.
Numer identyfikacyjny: 00796
Miasto: Lwów
Data: 1964
Format: 11х17 сm
Autor: Nieznany
Wydawca: Nieznany
Status prawny: Myсhailo Cimerman
Obiekt i słowa kluczowe: miejsce odpoczynku, budynki, pionierzy

Zapraszamy do współpracy

Zasadą realizacji projektu jest otwartość i ogólna dostępność informacji, stąd też każdy, kto jest zainteresowany bądź posiada dodatkowe informacje o konkretnych materiałach wizualnych, może pomóc nam w ich opisie. Poniżej przedstawiamy materiały, w opisie których potrzebujemy Państwa pomocy: